Чотири роки з дня, як росія розпочала новий етап загарбницької війни проти України

«Росія бʼє крилатими ракетами по всій Україні»: це перші години повномасштабної війни рівно 4 роки потому. Тоді не було попереджень про рух цілей, як зараз, натомість були страшні проблеми з ППО. Всі удари були максимально неочікувані та руйнівні. Люди були в повній паніці, евакуація набирала обертів. Затори були навіть на великих трасах. Відео: архів, 24 лютого 2022 року. Реальна Війна | Підписатись.

Понад тисяча днів безперервних боїв, шість мільйонів біженців за межами країни та десятки тисяч загиблих. Сьогодні четверта річниця повномасштабного вторгнення РФ. 04:00 ранку 24 лютого 2022 року - дата, що змінила хід новітньої історії. Російське вторгнення переросло в найбільшу війну в Європі з часів Другої світової. Хід бойових дій набув донині невідомого технологічного характеру. Українці, не бажаючи того, вивчили, що таке FPV, «шахеди», «Калібри» та «Іскандери». А моніторинг ворожих ракетних ударів у Telegram став буденною рутиною. Щодня ворог вбиває найкращих синів та доньок України на полі бою, у власних будинках, на роботі чи надворі, намагається ламати морально, позбавляючи світла та тепла, і тероризує інформаційно. Попри все горе, яке принесла війна, суспільство змушене було адаптуватися. Україна зберегла державність і стабілізувала роботу ключових інституцій у перші місяці 2022 року та продовжує боротьбу донині, ставши прикладом для всього світу. Річниця вторгнення - це нагадування про війну, що триває. Пам’ятаємо кожного, хто віддав життя, дякуємо всім, хто бореться, і продовжуємо вірити у перемогу. : Російській удар по Київській телевежі у березні 2022 року / МВС. Підпишіться на NV.

Нескінченний лютий, який і досі не минув. Хоч я і був переконаний, що путін вдарить, але морально підготуватися до цього на сто відсотків було неможливо. Згадую перші години 24 лютого. Порожня траса на Київ, величезний затор на виїзд. У нашому офісі на Лаврській — черга з чоловіків і жінок, і всі вони кажуть: дайте зброю. Хлопці вчаться стріляти, жінки — перев'язувати рани. Тисяча людей хто в чому сплять просто на підлозі. Перші виїзди на завдання, перші гуманітарні місії, перші передачі найнеобхідніших речей, яких в армії просто не було: шоломів, аптечок, бронежилетів. Як на зараз дивні вилазки — по бензин, якого не роздобути, по бетон для блокпостів, яких не має.. Відчуття — наче ти уві сні, і твоя основна задача — захистити якомога більше тих, хто поруч. Дивлюся ці кадри чотирирічної давнини і розумію: ми вистояли, ми стали сталевими. Ми багато кого втратили і, нажаль, втратили неймовірне відчуття єдності, коли вся країна однією хвилею змиває ворога з нашої землі. Це великий іспит для нації, але я вірю, що ми його складемо. Telegram Facebook Twitter.

Чотири роки з дня, як росія розпочала новий етап загарбницької війни проти України. З погрозами взяти Київ за три дні. Але натомість Київ став столицею вільного світу, бо українці як ніхто вміють захищати своє. Наше життя ці роки нерідко здається сном при температурі 40: вночі обстріл — зранку в офіс; збираємо не на омріяне житло, а на дрони, корчі та реби; купуємо свисток в хату, щоб якщо «прилетить» — рятувальникам легше було знайти, по звуку. Ми прощалися — з коханими, рідними, побратимами, друзями. Ми приносимо їм свіжі квіти. Ми пам’ятаємо про них завжди. Ми змінилися. Ми не були готові, але зробилися сильними. Заради майбутнього, заради життя, заради свободи та гідності. Сьогодні і завтра — у війську або для війська. 12 років війни, що триває. Підтримуйте Сили оборони.

‍ 4 роки повномасштабної війни: хроніка почуттів українців. Це відео – хроніка почуттів українців крізь роки повномасштабної війни. Від шоку й болю 2022-го до віри та гідності 2026-го. Це історія про втрати й темряву, про страх і гнів, про надію, що проростає навіть у найхолодніші часи. Про любов, про незламність народу, який обрав свободу. Пам’ятаємо. Боремося. Віримо. Укрінформ. Підпишись на Укрінформ | Facebook | Х | YouTube.

"Дорогі брати і сестри по зброї! Сьогодні минає чотири роки від початку повномасштабної збройної агресії росії проти України. Чотири роки великої війни. Чотири роки боротьби. Чотири роки нашої стійкості. Вранці 24 лютого 2022 року ворог розраховував на швидку перемогу. Планував зламати нас за кілька днів. Знищити державу. Посіяти страх. Противник не врахували головного - українців. Сили духу. Мужності воїна. Єдності народу. У боях за Київ, Чернігів, Харків, Миколаїв, Херсон, Маріуполь ми довели: Україна бореться. І буде боротися. Ми вистояли. І вистоїмо. За ці роки ми пройшли важкі випробування. Втрачали. Вчилися. Ставали сильнішими. Сьогодні українське військо - це досвідчена, загартована у боях армія. Ми щодня зміцнюємо оборону. Удосконалюємо управління. Нарощуємо технологічні спроможності. Розвиваємо безпілотні системи, артилерію, протиповітряну оборону. Ми швидко змінюємося. Я дякую кожному воїну. Тим, хто на передовій. У небі. На морі. У тилу. Дякую медикам. Волонтерам. Працівникам оборонної промисловості. Кожному громадянину, який працює заради Перемоги. Війна, що загалом триває вже 12 років, - це війна нового типу. Вона ведеться у кількох вимірах - воєнний, технологічний, когнітивний. І у кожному з вимірів ми повинні стати сильнішими за ворога. За ці роки ми на жаль втратили найкращих синів і дочок України. Вічна пам’ять. Вічна слава полеглим захисникам і захисницям… Наш обов’язок - бути гідними їх. Продовжувати боротьбу. Здолати ворога заради них. Ми вдячні міжнародним партнерам за підтримку. Разом ми захищаємо не лише Україну. Ми захищаємо свободу. Право. Безпеку Європи. Велика українська поетеса Ліна Костенко писала: "Доля не посміхається рабам, доля посміхається людям". Українська армія — це люди. Вільні. Свідомі. Ті, хто воює за свій дім і свою землю. Проти нас - раби і найманці, яких женуть у бій страхом і брехнею. Тому правда на нашому боці. Дорогі українські захисники та захисниці! Знаю точно - ми вже вистояли там, де інші б не витримали. Слава Україні!" - Головнокомандувач ЗС України / CinC AF of Ukraine генерал Олександр Сирський.