Нарешті скасували обов’язковість підписання актів виконаних робіт для безготівкових розрахунків.
Сьогодні 230 голосами парламент ухвалив законопроєкт №14023, з чим я всіх і вітаю.
Для бізнесу — це маленьке спрощення, яке суттєво полегшить життя. А для мене, як члена Ради з питань підтримки підприємництва, це показовий кейс, що абсолютно реально довести до кінця адекватну ідею, якщо бізнес взаємодіятиме з державними органами. Кейс скасування радянського рудимента регуляції довів це на практиці.
Трошки про історію ідеї.
В січні 2024 році ми з колегами в Раді підприємців визначили вісім ідей для покращення бізнес-клімату в Україні. Про них довго не буду — ось тут я опублікував звіт за рік роботи ради зі статусами по кожній ідеї (детальніше). Ми тоді "набрали" 70 балів зі 100, тобто були ефективні на 70%.
Наша ціль була в тому, щоб зосередитись на доведенні кожної ідеї до кінця, тим паче, що їх підтримав Президент.
Але була лише одна ініціатива, яку ми додали вже пізніше, — скасування обов’язковості актів виконаних робіт в безготівкових розрахунках. Ми зібрали робочу групу й зрушили питання, яке бізнес-спільнота підіймала роками. Тепер вдалося його вирішити
Хто став рушіями змін?
Важливо на боці адміністратора держави знайти стейкхолдера, який підтримує ініціативу. Тож хочу подякувати Уряду під керівництвом Юлії Свириденко та команді Міністерства фінансів України на чолі зі Сергієм Марченком. Головним драйвером стала команда Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та особисто Олексій Соболев. Він підтримав ідею ще у травні 2024 року, коли Рада вперше її запропонувала, тримав її у фокусі, був у всіх робочих чатах групи і фактично особисто тягнув цей проєкт.
Так само велику роль зіграв і Олександр Циборт.
Окремо хочу відзначити Олександра Палазова з Мінекономіки — він допоміг зібрати всіх за одним столом, узгодити позиції й фактично вів цей процес як проджект-менеджер від міністерства. Також дякую Юрію Каціону, Секретарю Ради з питань підтримки підприємництва, який зміг правильно організувати роботу й побудувати діалог між бізнесом і державними органами.
Чому це важливо?
Це не та реформа, яка додасть відсоток до ВВП країни. Це лише маленьке спрощення зніме з підприємців, в основному малих, зайвий тягар. Таких рішень має бути сотні.
Звісно, економіці потрібніше ППО, яке захистить українські заводи і виробництва від ударів країни-терориста. ППО зробить для економіки значно більше, ніж будь-яка зміна «нормативки». Але як говорили стоїки, «роби, що можеш, найкраще, як можеш, і прийми решту такою, якою вона є». ППО зробити я не можу, але можу донатити і допомагати рухати ось такі дерегуляційні штуки:)
Як виглядала ситуація до змін?
1. Після виконання послуг бізнес мусив зібрати два підписи — замовника і виконавця. Це оформлювалося актом виконаних робіт.
2\. Податкова під час перевірок вимагала цей документ. Без акта витрати компанії не визнавалися: суму витрат виключали з обліку та нараховували податок на прибуток.
Що змінює новий законопроєкт?
Тепер у бізнесу є опція: можна залишати акти, як було, або працювати з інвойсами, як це роблять в ЄС.
Авжеж ми очікуємо, що бізнеси, які не керуються "олдскульними переляканими бухгалтерами", пропишуть у договорах розрахунки без актів. І тоді податкова не зможе вимагати цей документ і знімати витрати, а бізнес зекономить ресурс, не витрачаючи людиногодини на паперову біганину.
Словом, бізнеси зможуть зекономити на зайвій бюрократії — не треба буде витрачати ресурси й час людей на безкінечний збір актів. Наприклад, у FRACTAL бухгалтери з первинної документації витрачають приблизно 30 робочих годин на відправку 3500 актів на місяць.
Важливо: апдейт не поширюється на державні закупівлі (за публічні кошти) — держоргани й надалі працюватимуть за актами.
Продовження далі.
Відкрити в Telegram ↗