Ф'ючерси на нафту марки Brent подорожчали до 116 доларів за барель, продовживши зростання, оскільки нові атаки на ключові об'єкти енергетичної інфраструктури на Близькому Сході посилили побоювання щодо перебоїв у світових поставках нафти та газу.
За останню добу Іран завдав ракетних ударів по об'єктах в Катарі, де розташований найбільший у світі завод з виробництва скрапленого природного газу (СПГ), та у Саудівській Аравії (збитки оцінюються).
Об'єкт у катарському Рас-Лаффані став одним із кількох енергетичних об'єктів, які Тегеран пообіцяв атакувати у відповідь на ізраїльський удар по іранському газовому родовищу «Південний Парс».
Тим часом президент США Дональд Трамп тимчасово скасував дію Закону Джонса, щоб допомогти знизити витрати на транспортування нафти, газу та інших сировинних товарів по території США, дозволивши суднам під іноземним прапором здійснювати перевезення між американськими портами. Ціни на нафту зросли приблизно на 50% з початку війни, оскільки конфлікт з Іраном фактично закрив Ормузьку протоку та змусив основних виробників Близького Сходу значно скоротити видобуток.
Ціни на газ у Європі також підскочили більш ніж на 30% після атаки Ірану на газовий об’єкт у Катарі. Ф'ючерси на хабі TTF у Нідерландах досягли близько 854 доларів за тисячу кубометрів (72 євро за МВт·год) — це найвищий показник з зими 2022–2023 років.
ℹ Війна на Близькому Сході — це динамітна шашка під глобальною економікою.
«Енергетична математика» вже зараз вирішує, хто переможе у глобальній конкуренції, і ця арифметика невблаганна.
Економіст Олексій Кущ у статті «Глобальна криза. Чому ринки у неї не вірять і що буде, коли повірять» аналізує нинішню ситуацію, що здатна запустити каскад подій, які вдарять по фондових ринках, цінах на продовольство і добробуту мільярдів людей від Токіо до Берліна.
Підтримати__
Приєднатися до ZN.UA.
Відкрити в Telegram ↗