Троє вчених отримали Нобеля з медицини

Троє вчених отримали Нобелівську премію-2026 з медицини за відкриття, які дозволили керувати активністю нервових клітин за допомогою світла. Карл Дейссерот, Петер Гегеманн і Георг Нагель відкрили світлочутливий білок каналродопсин, а Дейссерот використав його як своєрідний «перемикач» для нервових клітин. За допомогою світла вчені можуть вмикати й вимикати активність нейронів у живому мозку. Метод допомагає досліджувати пам’ять, емоції та поведінку, а також його випробовують, щоб відновити зір. Лауреати порівну розділять 12 млн шведських крон — близько $1,2 млн. Фото: The Nobel Prize.

Лауреатами Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини 2026 року стали Карл Дейссерот, Петер Геґеманн та Георг Нагель. Їх відзначили за відкриття, пов'язані зі світлочутливими іонними каналами та розвитком оптогенетики. Про це повідомили на офіційному сайті Нобелівської премії. Їхні дослідження дозволили створити метод, за допомогою якого активність окремих нервових клітин можна контролювати за допомогою світла. Завдяки оптогенетиці дослідники можуть точніше вивчати, як працюють окремі нейронні мережі мозку, впливають на формування спогадів, емоції та поведінку. Метод став одним із важливих інструментів сучасної нейронауки.

Названо лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини: яке відкриття зробили. Нобелівський комітет назвав лауреатів премії з фізіології та медицини 2026 року. Так, Нобелівську премію цього року присуджено Карлу Дейссероту, Петеру Гегеманну та Георгу Нагелю за їхні відкриття щодо світлозалежних іонних каналів та оптогенетики. Подробиці.

Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини присудили за розвиток оптогенетики. Її отримали Карл Дайссерот, Петер Хегеманн і Георг Нагель – за відкриття світлочутливих іонних каналів та оптогенетики. Це заклало основу нової ери в нейронауці, зазначили на сайті премії. Метод дає змогу керувати нервовими клітинами за допомогою світла та досліджувати, як мозок формує спогади, почуття й поведінку. У клінічній медицині цей метод також досліджують як спосіб відновлення зору в людей із порушеннями.

Нобелівську премію 2026 року з фізіології або медицини присуджено “за відкриття, що стосуються керованих світлом іонних каналів та оптогенетики”. Нагороди отримали Карл Дайссерот зі США, Петер Гегеманн та Георг Нагель з Німеччини. Оптогенетика – це метод, що дозволяє продемонструвати, як нервові клітини формують спогади, почуття та поведінку в живому мозку. > Гегеманн і Нагель відкрили в одноклітинній водорості білок каналородопсин. Дайссерот перетворив цей білок на керований світлом перемикач для нервових клітин. > “Лауреати заклали підвалини нової ери в нейронауці”, – зазначили в оргкомітеті премії. У клінічній медицині цей метод застосовують у спробах відновити зір людям із порушеннями зору.

Объявлены лауреаты Нобелевской премии по физиологии и медицине. Какое открытие они сделали? Нобелевская премия 2026 года по физиологии или медицине присуждена Карлу Дейссероту, Петеру Хегеманну и Георгу Нагелю "за их открытия, касающиеся светоуправляемых ионных каналов и оптогенетики". Премию вручили за развитие метода оптогенетики, с помощью которого ученые смогли раскрыть нейронные связи, отвечающие за конкретные воспоминания, эмоции и поведение, имеющие ключевое значение при неврологических и психиатрических расстройствах. В клинической медицине этот метод также пытаются применять для восстановления зрения у пациентов с тяжелыми нарушениями сетчатки.

Нобелівську премію з медицини 2026 року присудили за розвиток оптогенетики. Лауреатами стали Пітер Гегеманн, Георг Нагель і Карл Дейссерот. Нагороду призначено за відкриття, що стосуються керованих світлом іонних каналів. Науковці відкрили в одноклітинній водорості білок каналородопсин та створили світлокерований "перемикач", який дає змогу керувати активністю нервових клітин. Цей метод дозволяє вивчати, як мозок формує спогади, емоції та поведінку.

Нобелівський комітет оголосив лауреатів премії з медицини та фізіології. Лауреатами 2026 року стали Карл Дейссерот, Петер Геґеманн та Георг Нагель «за відкриття, що стосуються керованих світлом іонних каналів та оптогенетики». > ℹ Оптогенетика – це метод, що дає змогу досліджувати, як нервові клітини в живому мозку створюють спогади, впливають на емоції та визначають поведінку.

Нобелівську премію з медицини отримали німецькі науковці Пітер Гегеманн і Георг Нагель, а також американський дослідник Карл Дейссерот. Нагороду їм призначили за розробку революційного методу оптогенетики. Метод дозволяє керувати роботою нервових клітин за допомогою світла та вивчати їхню роль у формуванні спогадів.

Лауреатами Нобелівської премії з медицини стали двоє фахівців із ФРН та американець. > Нобелівську премію з фізіології та медицини за 2026 рік присуджено німецьким ученим Петеру Гегеманну та Георгу Нагелю, а також американському науковцю Карлу Дейссероту, оголосили в понеділок у Нобелівському комітеті. > Вони здобули цю нагороду "за відкриття в галузі світлокерованих іонних каналів і оптогенетики".

Нобелівську премію з медицини отримали троє вчених за відкриття методу керування нейронами за допомогою світла. Мова про німецьких дослідників Пітера Гегеманна та Георга Нагеля, а також американського вченого Карла Дейссерота. Вчені досліджували звичайні одноклітинні водорості, які вміють плисти на світло. З'ясувалося, що на їхній поверхні є спеціальний білок, який створює електричний імпульс, коли коли на нього потрапляє синє світло. Дослідники змогли взяти ген цього білка і вживити його в нервові клітини мишей. Після цього клітини мозку теж стали реагувати на світло. Тепер, просто посвітивши синім світлом на певну ділянку мозку, можна штучно запустити або зупинити сигнал у конкретному нейроні. Тепер оптогенетика дозволяє в реальному часі впливати на спогади, емоції та поведінку. Це дає шанс точно зрозуміти, як виникають депресія, тривожність чи залежності, і як їх лікувати. Крім того, метод уже тестують на людях, аби повертати зір незрячим.

Нобелівську премію з медицини дали за метод, що дозволяє керувати нейронами світла.

Нобеля з медицини присудили за відкриття щодо світлочутливих іонних каналів. Лауреатами цього року стали біохімік Карл Дейссерот, а також біофізики Петер Геґеманн й Георг Нагель.